Розстріляне відродження

print

Ще до розгрому українських націонал-комуністів сталінський режим почав знищувати представників творчої інтелігенції. Зараз цю сторінку в історії називають «розстріляним відродженням». Це були люди, які воювали проти радянського тоталітаризму. Їхньою основною зброєю були писемні доробки, деякі з них збереглися і до сьогодні.

Репресії проти творчої еліти відбувалися в кілька етапів.

У 1929–1930-ті роки було звинувачено 45 провідних вчених і письменників, зокрема:  Сергія Єфремова, Володимира Чехівського, Йосипа Гермайзе, Михайла Слабченка. Цих людей звинувачували у належності до видуманої спецслужбами націоналістичної організації “Спілка визволення України”.Згодом радянська влада перейшла до більш радикальних дій проти творчої еліти.

Другий етап репресій розпочався у 1934 році, коли переслідувань зазнали 97 із 193 членів Спілки письменників України. Головним приводом для арешту стало звинувачення у належності до таємних антирадянських організацій. Свого піку ці криваві події досягли 3 листопада 1937 року. Тоді на честь 20-ї річниці Жовтневого перевороту в Соловецькому таборі особливого призначення розстріляли сотні представників української інтелігенції. Серед них були: Лесь Курбас, Микола Куліш, Матвій Яворський, Валер’ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Михайло Яловий та багато інших. Саме тоді українське Відродження стало розстріляним.

Лесь Курбас

Матвій Яворський

Григорій Епік

Валер’ян Підмогильний

Третій етап репресій проти української інтелігенції відбувся у 1937–1938 роках. Тоді розстріляли 130 письменників, 11 вчинили самогубство, 119 було заслано в табори.

За сталінських репресій        Україна втратила сотні представників інтелігенції, а демографічні втрати для країни сягають 15 млн. людей.