Кілька способів розвинути швидкочитання

Кілька способів розвинути швидкочитання

Перевірка техніки читання – це, напевно, найстрашніше, що очікувало дитину в молодших класах. У багатьох такий урок викликав мандраж по тілі, здавалося, що усі внутрішні органи  скручуються всередині. Напруженості додавала вчителька над головою, цокання секундоміра і слова, що дуже складно вимовляються. І ось законне слово «СТОП». Учителька рахує кількість слів і результат виявляється не таким уже й поганим доти, поки хтось не прочитає більше.

Швидкочитання– це вміння, що допомагає швидко долати сторінки товстих книжок і при цьому не упускати важливих деталей. Це не суперуміння, як здавалося у дитинстві, а навичка особливості якої знає Джордан Гаррі, СЕО британської компанії  StudyFast.

У дитинстві Гаррі не любив читати, адже мав мовні вади, через що не розумів великої кількості слів і відповідно дуже повільно читав. Тож не дивно, що читання стало для нього одним із найбільших страхів. Після звернення до логопеда та посилених практик швидкість читання Гаррі стрімко зросла. Якщо доросла людина читає за хвилину в межах 200 – 300 слів, то він може осилити до 1500.  На думку Гаррі, швидкість читання – це не вміння, дане природою, і не суперсила, а навичка, яка піддається тренуванню. Для того щоб її вдосконалити, спершу потрібно позбутися трьох шкідливих звичок.

Субвокалізація

Субвокалізація, або її ще називають артикуляція. Це той голос, що поселився в нашій голові ще в дитинстві. Змалку ми вчимося читати вголос, і це залишається на рівні підсвідомості вже у дорослому віці. Читаючи текст, ми подумки вимовляємо кожне слово й навіть добираємо інтонацію. Це й уповільнює процес читання (100 – 160 слів на хвилину). Для того щоб почати читати швидше, потрібно позбутися цього нав’язливого голосу й бачити лише слова, а не чути їх.

Як виправити? Під час читання прикладіть кінчик язика до піднебіння. Так ви зможете запобігти підсвідомому промовлянню слів та відволічете свій мозок. Також можна спробувати включити у цей час інструментальну музику. Така методика змусить ваш внутрішній голос затихнути, й ви більше заглибитися у процес.

Регресія

У цьому випадкові це не процес, коли ви повертаєтеся до навичок молодшої школи. Її можна відчути вже на середині сторінки або ж під кінець, коли ви усвідомлюєте, що не запам’ятали нічого з прочитаного. Тут вашої вини нема, особливо коли перед вами складний для читання і сприймання текст. З часом ваша увага розсіюється й цьому може бути багато причин.

Боротися з цією проблемою не легко, але можливо.

По-перше, оберіть правильне місце для читання. Якщо вас відволікають навколишні шуми, завітайте у бібліотеку, де панує тиша. Або ж в іншому випадку, знайдіть сприятливу атмосферу, наприклад кав’ярню з негучною музикою, ваше особисте робоче місце вдома, врешті-решт, ліжко.

Ще один метод, що допоможе зосередитися, – це «ковзання». Оберіть собі предмет на кшталт кредитної картки, лінійки, закладки й закривайте ним уже прочитаний текст. Щось подібне ми робили у школі, щоб не збиватися під час читання. У такий спосіб  ви звертатимете увагу на важливі деталі, виокремлюватимете для себе тези й краще запам’ятовуватимете, адже мозок розумітиме, що прочитане закриється лінійкою й повернутися до цього тексту вже неможливо.

Третій, дуже важливий, метод – це зацікавленість у тому, що ви маєте прочитати. Поставте для себе певні запитання, наприклад:  «Що це означає?», «А чому?», «Що я шукаю?». Навіть при усій дорослості, треба перетворитися на малу дитину, якій усе цікаво. Також можна перевіряти себе, що кілька хвилин запитанням: «Що я дізнався до цього моменту?».

Фіксація

Ідеться про ті чи ті речі, на яких ми фіксуємо нашу увагу під час читання.

Це можна виправити завдяки підручним засобам: олівець, лінійка, палець чи курсор миші, проводячи нами по тексту, як у школі. Цей метод допомагає підтримувати швидкість читання й зосереджує нашу увагу лише на тексті.

Читаючи певний період часу, ми забуваємо про те, що тренуємо швидкочитання, чи про те, з якою швидкістю читаємо текст. Авансом такого методу є  те, що наші очі «пришвидшуються», охоплюючи слово за словом.

Уникаючи описаних помилок й дотримуючись наведених порад, Гарі читає одну книжку за день. Він хоче допомогти кожному читати швидше й ефективніше.

Попри це, ми не маємо забувати, що можемо керувати силою «швидкочитання» так само, як ходьбою. Основне – правильно налаштувати себе й поставити мету.

Розвивайте свою швидкість читання, але не забувайте про те, що книжками можна й насолоджуватися.

Поділитися прочитаним: