Ірина Мага: Сучасний вихователь – це людина, яка вміє розуміти, любити і поважати особистість кожної дитини… (Інтерв’ю)

Кожну останню неділю вересня своє професійне свято відзначають працівники закладів дошкільної освіти. Цьогоріч День дошкілля припадає на 29 вересня. Ми вирішили поспілкуватися з представницею цієї чудової професії Іриною Ярославівною Магою, молодою вихователькою ТЗДО № 2.

–Чому Ви обрали саме фах вихователя? Що спонукало вас до цього?

–Ще в дитячі роки мріяла стати вчителькою. У дитинстві саджала свої іграшки на диван і вчила їх переказувати те, що відбувалося на заняттях, чи оповідання, які мені читали. Після школи, коли постав вибір між медициною і педагогікою, зрозуміла, що хочу втілити свою мрію працювати з дітками.

–Виникали сумніви щодо вибору професії? Можливо хотілося все залишити й почати щось нове?

–Таких думок не було. Мені подобається працювати з дітьми, тому я обрала для себе ще один напрям– учителька англійської мови для дошкільнят. Постійно перебуваю в пошукові чогось нового, для того щоб потім наочно продемонструвати дітям.

–Чи пригадуєте свій перший робочий день?

–Якщо чесно, я дуже хвилювалася. Не знала, як складуться взаємини в колективі, чи сприймуть мене діти та їхні батьки. На щастя, все пройшло набагато краще, ніж я очікувала. У нас дуже дружній колектив. Ми стараємося допомагати один одному, ділитися порадами, обмінюватися різними цікавинками, й це мене дуже тішить.

–Що таке виховання, на Вашу думку? Яким воно має бути?

–Хочеться процитувати В. Бєлінського : «Виховання – велика справа: воно вирішує долю людини». Вважаю, що виховання – це все те, що ми, батьки, педагоги, вкладаємо в дитину. Це її всебічний розвиток, який охоплює не лише знання, а й почуття. Процес виховання має цілеспрямований характер і є тривалим, неперервним, комплексним. Дуже добре, коли батьки та педагоги мають однакові погляди в цьому питанні. Не очікують великого від своєї дитини, а тішаться тими маленькими досягненнями.

–Яким, на Вашу думку, має бути сучасний вихователь?

–Сучасний вихователь – це людина, яка вміє розуміти, любити і поважати особистість кожної дитини, сприймає її такою, якою вона є. Це людина, яка багато знає і вміє, але при цьому постійно вчиться, самовдосконалюється. А ще може всі свої ідеї втілити в життя так, щоб діти з величезним захопленням сприймали їх.

–Яку роль відіграє дитсадок у житті людини/дитини?

–Вступивши в садок, дитина вчиться спілкуватися, правильно взаємодіяти з людьми поза межами свого комфорту. Рольові ігри, де можна виявити фантазію, командні змагання, можливість пошуміти, посміятися з друзями – де ще, крім дитячого садка, малюк отримає такий безцінний досвід спілкування з однолітками?

–Знаю, що Ви ще й молода матуся. Чи є складно поєднувати роботу з вихованням власної дитини?

–Ні, але відчуваю себе наче постійно на роботі. Приходжу додому, а там своє маленьке яке також треба вчити, виховувати. Цьогоріч синочок пішов у дитячий садок в ясельну групу. Як мама можу впевнено сказати, що не треба боятися віддавати дитину з раннього віку, адже так вона швидше адаптовується. У майбутньому буде менше стресів та плачів.

–Як Ви гадаєте, що найскладніше в роботі вихователя, а що найлегше?

–Не знаю, як кому, але мені постійно не вистачає часу. Хочеться встигнути дуже багато, а не завжди виходить здійснити все задумане. Найлегше – це творчий процес. Коли  педагог і діти занурені з головою в роботу, то разом вони творять маленькі, але такі “дорогоцінні” шедеври.

Спілкувалася Євгенія Єднак

Поділитися прочитаним: